Спецпроект

Українці вимагають позбавити Волтера Доранті Пулітцерівської премії

Музей Голодомору закликає долучитися до підписання петиції про позбавлення американського журналіста Волтера Доранті Пулітцерівської премії, який доклався до приховування та заперечення Голодомору.

Про це інформує Музей Голодомору.

Волтер Дюранті – відомий журналіст, спеціальний кореспондент New York Times у Москві, який доклався до приховування та заперечення Голодомору. Його матеріали початку 1930-х років є яскравим прикладом дезінформації, яка допомагала комуністичному режиму приховувати від світу факти масової смертності від голоду. На жаль, у 1932 році за серію репортажів про життя в СРСР Дюранті вручили Пулітцерівську премію – найпрестижнішу журналістську нагороду.

У 2021 році Комітет США з вшанування Голодомору-геноциду (U.S. Committee for Ukrainian Holodomor Genocide Awareness) ініціював петицію про позбавлення Волтера Дюранті Пулітцерівської премії. На сьогодні її підписали більше 10 000 людей.

Історик, старший науковий співробітник нашого музею Андрій Козицький у своїй книзі "Велика брехня" пише: "Журналіст спробував висунути зручне для більшовиків пояснення: порівняно незначну смертність, за його словами, викликав не голод, а хвороби; а оповіді про голодування були сильно перебільшеними. Таким чином, В. Дюранті вдався до заперечення у формі тривілізації проблеми, свідомо її применшуючи та баналізуючи".

Хоча спроб позбавити Волтера Дюранті Пулітцерівської премії було декілька, він досі залишається її лауреатом. У 2003 році до дослідження діяльності цього журналіста було залучено незалежних експертів, які вказали, на значні маніпуляції Дюранті, але все ж Пулітцерівський комітет прийняв рішення залишити премію Дюранті.

Закликаємо долучитися до підписання цієї петиції за посиланням.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.