АНОНС: Презентація видання "Велика брехня"

31 січня у Києві відбудеться презентація монографії «Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору» історика Андрія Козицького.

Про це інформує Музей Голодомору.

У заході візьме участь автор видання, історик, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Козицький. Всі охочі зможуть взяти в автора автограф. Спеціальним гостем стане народний депутат України, історик Володимир В'ятрович.

Під час зустрічі ми поговоримо про брехню завдовжки 90 років, етапи, які пройшло заперечення Голодомору впродовж 1932–2022 рр., та ті наративи, що їх поширювали раніше й продовжують розповсюджувати тепер противники визнання Голодомору актом геноциду.

Дослідницький матеріал подано в широкому історичному контексті, продемонстровано паралелі між методами й наративами заперечення Голодомору та практикою заперечення інших геноцидів ХХ століття. До сьогодні в українській історіографії не було таких ґрунтовних праць, які б в історичній перспективі аналізували форми, методи та зміст наративів, що заперечують Голодомор.

"Заперечення Голодомору є серйозною перешкодою на шляху включення цього злочину в загальносвітовий канон пам'яті. Водночас систематичне замовчування або заперечення будь-якого зумисного протиправного діяння є продовженням цього злочину, оскільки допомагає винуватцям уникнути справедливого покарання. Крім цього, існує й суспільна шкода від заперечення злочинів, яка полягає в деморалізації суспільства, де зло залишається непокараним. Зважаючи на це, найважливішим мотивом боротьби проти заперечення злочину геноциду є те, що ігнорування, так само як і заперечення історії, призводить до її повторення", - наголошує автор видання Андрій Козицький.

Коли: 31 січня 2024 року о 18:30

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Попередньо потрібно зареєструватися.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.