Червоноград на Львівщині перейменують на Шептицький

Місто Червоноград на Львівщині перейменують на честь Митрополита Андрея Шептицького.

Про це повідомив народний депутат України Роман Лозинський.

"Червоноград на Львівщині незабаром стане містом Шептицький! Таке рішення ухвалив щойно Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування. Остаточно зміну назви затвердить своїм голосуванням Верховна Рада", - написав Роман Лозинський на своїй сторінці у Фейсбук.

Історична назва Червонограда  із 1692 по 1951 роки була Кристинопіль. Місто назване на честь дружини його засновника Фелікса-Казимира ПотоцькогоКристини з роду Любомирських. 15 лютого 1951 місто булр передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди.

Митрополит Андрей Шептицький - видатний український діяч, меценат, представник українського шляхетного роду Шептицьких, предстоятель УГКЦ. У 1892 році він склав вічні обіти у Кристинопільському монастирі (належав до отців василіан), а також викладав тут філософію. Нині на території монастиря є його памʼятник. У Волсвині заснував Чин студитів, а також особисто профінансував будівництво дзвіниці.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.