АНОНС: Презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки»

21 березня в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого у Києві відбудеться презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки».

Про це йдеться на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

"Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" – це збірка з п'ятдесяти двох нарисів про дії радянських спецслужб проти українців, які після поразки визвольних змагань і після Другої світової війни опинилися в Європі та Північній Америці.

До видання увійшли розвідки про життя та діяльність Олега Ольжича, Івана Литвиненка, Якова Водяного, Ісаака Мазепи, Івана Огієнка, Михайла Омеляновича-Павленка, Василя Филоновича, Володимира Мурського, Нестора Махна та інших діячів, за якими більшовицькі спецслужби вели стеження по всьому світу.

Книга написана на основі розсекречених документів з Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України і містить багато нових та ексклюзивних фактів, світлин, зображень окремих документів з архівних справ.

Під час презентації Олександр Скрипник розповість про досі невідомі епізоди спецоперацій ДПУ/НКВС/МДБ/КДБ СРСР за кордоном щодо видатних діячів українського національно-визвольного руху. Зокрема, про першу спробу ліквідувати Андрія Мельника і Степана Бандеру ще у 1944 році в м. Берліні; про нові обставини убивства Євгена Коновальця; про те, як впроваджували агентів НКВС у близьке оточення гетьмана Павла Скоропадського за кордоном; про наміри завербувати начальника розвідки УНР Всеволода Змієнка, борця за українську справу Василя Вишиваного та інших діячів і що з цього вийшло; про одну з перших спроб застосування надсекретних спецзасобів до військового міністра уряду УНР в екзилі Миколи Капустянського; про те, як КДБ здійснював широкомасштабну спецоперацію під назвою "Некро" проти голови ОУН(б) Ярослава Стецька.

Олександр Скрипник – український письменник, публіцист, дослідник історії української розвідки. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Заслужений журналіст України.

Коли: 21 березня о 17:00

Де: Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 1

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.