Верховний суд РФ залишив вирок правозахиснику Максиму Буткевичу без змін

Верховний суд Росії залишив вирок українському правозахиснику Максиму Буткевичу без змін - він засуджений до 13 років колонії.

Про це інформує видання "Медіазона" із зали суду.

Максим Буткевич взяв участь у засіданні з відеоконференцзв'язку із СІЗО-1 Луганська. Він розповів, що визнав провину під загрозою тортур.

"Мені було сказано, що якщо я погоджуся, то після засудження мене в стислі терміни поміняють на засудженого військовополоненого ЗС РФ. Серед інших аргументів мені було пояснено, що в разі відмови я буду підданий різним методам фізичного впливу. Деякі методи мені було продемонстровано", - сказав Буткевич.

"Сьогодні те, що на росії називають судом, залишив вирок Максу Буткевичу без змін", - прокоментувала рішення Верховного суду РФ українська правозахисниця, голова організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук.

Максим Буткевич — український правозахисник і журналіст, координатор та співзасновник проєкту "Без кордонів", спрямованого на допомогу шукачам притулку та українським переселенцям і протидію мові ворожнечі. Співзасновник "Громадського радіо" та Центру прав людини Zmina.

Буткевич вступив до лав ЗСУ після повномасштабного російського вторгнення в Україну. 10 липня 2023 року стало відомо, що Максим Буткевич потрапив у російський полон. Окупаційний суд на Луганщині 10 березня 2023 року засудив Буткевича до 13 років ув'язнення. Окупанти звинуватили його та ще двох українців у "жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів". 

 
Теми

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.