З України намагалися вивезти "Кобзар" 1939 року та колекцію старовинних монет

Стародрук "Кобзар" 1939 року випуску виявили прикордонники Білгород-Дністровського загону в пункті пропуску "Серпневе" під час огляду автомобіля.

Про це повідомили у ДПСУ, передає Укрінформ.

"Пасажирка перевозила його ("Кобзар") в особистих речах на прохання своєї знайомої. Про те, що видання становить культурну чи історичну цінність, вона нібито не знала", - йдеться в повідомленні.

Крім того, в пункті пропуску "Старокозаче" в ході огляду особистих речей пасажира рейсового автобуса охоронці кордону виявили 101 монету ХVIII-ХХ століття.

Більшість нумізматичної колекції становлять монети часів російської імперії та франки періоду правління Луї-Філліпа І Королівства Франції, іспанські песо, німецькі марки та талери, латвійські лати та бельгійські франки, британські крони, зазначили в ДПСУ. Також чоловік мав імперіалістичну медаль "За хоробрість" ІV ступеня, яка була введена на початку ХІХ століття.

Виявлені предмети, які можуть мати культурну чи історичну цінність, вилучено та встановленим порядком направлено на експертне дослідження.

 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.