У Полтаві пошкодили пам'ятну дошку Джохара Дудаєва

У Полтаві вандали пошкодили пам'ятну дошку на честь Президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва.

Про це інформує Telegram-каналу PVP.Poltava.

"9 березня приблизно о 18:40 невідома особа завдала шкоди меморіальній дошці Джохара Дудаєва, яка розташована на стіні дитячої поліклініці", - йдеться у повідомленні.

Форма вм'ятин може свідчити про те, що по дошці стріляли дробом. Особи, які можуть бути причетні до акту вандалізму, наразі встановлюються правоохоронцями.

Дошка була встановлена на фасаді будівлі дитячої поліклініки на Садах-2, поруч з будинком, де Дудаєв мешкав під час своєї служби у Полтаві. Відкриття пам'ятної дошки відбулося 15 лютого — у день народження військового та політика.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.