Внаслідок ракетного удару по Великому Бурлуку на Харківщині пошкоджено архівні установи

Внаслідок обстрілів РФ 26 лютого по Великому Бурлуку на Харківщині пошкоджено будівлі архівних установ.

Про це сповістив голова Державної архівної служби України Андрій Хромов.

"Внаслідок російської атаки 26 лютого 2024 року по селищу Великий Бурлук Харківської області значні ушкодження отримали будівлі місцевих архівних установ. Попередньо, знищення чи ушкодження архівних документів не виявлено. Проводяться заходи евакуації та переміщення культурної спадщини", - написав на своїй сторінці на Фейсбук Андрій Хромов.

Нагадаємо, 28 лютого Росія вдарила по території залізничного вокзалу у Великому Бурлуку керованими авіабомбами. Внаслідок цього вокзал було знищено, двоє дюдей загинули.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.