Комітет Шевченківської премії визначив лауреатів 2024 року

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів премії 2024 року.

Про це повідомила пресслужба Комітету.

6 лютого відбувся третій тур конкурсу на Шевченківську премію. Члени Комітету розглянули літературно-мистецькі твори і шляхом таємного голосування визначили переможців конкурсу у семи номінаціях: "Література", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Театральне мистецтво" і "Візуальні мистецтва".

Комітет повідомив, що, відповідно до положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка, найближчим часом внесе подання про присудження премії і проєкт відповідного указу президенту України.

При цьому Комітет не став оприлюднювати результати конкурсу. У повідомленні комітету сказано, що перелік лавреатів та їхніх творів буде опубліковано на офіційному сайті Комітету вже після оприлюднення відповідного указу президента.

Нагородження переможців має відбутися під час урочистих заходів до дня народження Тараса Шевченка 9 березня.

Нагадаємо, у 2023 році, 9 березня не оприлюднили імена лауреатів Шевченківської премії. Лише 28 липня президент Володимир Зеленський підписав указ про присудження Національної премії імені Тараса Шевченка 2023 року. А офіційне нагородження відзнаками лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка відбулося 20 серпня.

Національна премія України імені Тараса Шевченка — державна нагорода України, заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Нагороду особа може отримати один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.