Комітет Шевченківської премії визначив лауреатів 2024 року

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів премії 2024 року.

Про це повідомила пресслужба Комітету.

6 лютого відбувся третій тур конкурсу на Шевченківську премію. Члени Комітету розглянули літературно-мистецькі твори і шляхом таємного голосування визначили переможців конкурсу у семи номінаціях: "Література", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Театральне мистецтво" і "Візуальні мистецтва".

Комітет повідомив, що, відповідно до положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка, найближчим часом внесе подання про присудження премії і проєкт відповідного указу президенту України.

При цьому Комітет не став оприлюднювати результати конкурсу. У повідомленні комітету сказано, що перелік лавреатів та їхніх творів буде опубліковано на офіційному сайті Комітету вже після оприлюднення відповідного указу президента.

Нагородження переможців має відбутися під час урочистих заходів до дня народження Тараса Шевченка 9 березня.

Нагадаємо, у 2023 році, 9 березня не оприлюднили імена лауреатів Шевченківської премії. Лише 28 липня президент Володимир Зеленський підписав указ про присудження Національної премії імені Тараса Шевченка 2023 року. А офіційне нагородження відзнаками лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка відбулося 20 серпня.

Національна премія України імені Тараса Шевченка — державна нагорода України, заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Нагороду особа може отримати один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.