Комітет Шевченківської премії визначив лауреатів 2024 року

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів премії 2024 року.

Про це повідомила пресслужба Комітету.

6 лютого відбувся третій тур конкурсу на Шевченківську премію. Члени Комітету розглянули літературно-мистецькі твори і шляхом таємного голосування визначили переможців конкурсу у семи номінаціях: "Література", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Театральне мистецтво" і "Візуальні мистецтва".

Комітет повідомив, що, відповідно до положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка, найближчим часом внесе подання про присудження премії і проєкт відповідного указу президенту України.

При цьому Комітет не став оприлюднювати результати конкурсу. У повідомленні комітету сказано, що перелік лавреатів та їхніх творів буде опубліковано на офіційному сайті Комітету вже після оприлюднення відповідного указу президента.

Нагородження переможців має відбутися під час урочистих заходів до дня народження Тараса Шевченка 9 березня.

Нагадаємо, у 2023 році, 9 березня не оприлюднили імена лауреатів Шевченківської премії. Лише 28 липня президент Володимир Зеленський підписав указ про присудження Національної премії імені Тараса Шевченка 2023 року. А офіційне нагородження відзнаками лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка відбулося 20 серпня.

Національна премія України імені Тараса Шевченка — державна нагорода України, заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Нагороду особа може отримати один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.