АНОНС: Презентація спогадів про Голодомор, що вціліли в архіві СБУ

8 лютого у Музеї Голодомору відбудеться презентація археографічного видання – спогадів "33-й рік", автором яких є вчитель з Боярки, що на Київщині, свідок Голодомору Лавро Нечипоренко.

Про це інформує Музей Голодомору. 

Унікальний рукопис, що має детективну історію, пов`язану з діяльністю КДБ та рухом шістдесятників, три роки тому був переданий до Музею Голодомору, і вже кілька місяців представлений в експозиції Зали пам`яті.

А тепер його зможе прочитати кожен охочий, адже музей видав друком спогади як історичне джерело особового походження. Зміст спогадів є важливим для розуміння механізму вчинення геноциду в Києві та в селах Житомирської і Вінницької областей (за сучасним адміністративним поділом).

Частина видання здійснена за сприяння Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія та за кошти Православної церкви України і парафії собору Святого Андрія у Вашингтоні (США).

Уривок з книги "33-й рік" Лавра Нечипоренка

Участь у заході візьмуть:

• Блаженнійший Епіфаній, Предстоятель Православної церкви України, Митрополит Київський і всієї України;

• Леся Гасиджак, в. о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду;

• Роман Молдавський, упорядник видання, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду;

• Олександр Лаврович Нечипоренко, син автора спогадів;

• Ярослав Файзулін, директор Центрального державного історичного архіву України;

• Андрій Ковальов, історик, політолог, дослідник спогадів, речник Генерального штабу Збройних Сил України.

Коли: 8 лютого об 11:30

Де: у Музеї Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3) 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.