У Львові оголосили архітектурний конкурс на відбудову музею Шухевича

у Львові оголосили Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на відбудову Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича після атаки "шахедів".

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Мета конкурсу – пошук найкращого проєктного рішення відновлення музею, а також розвитку прилеглої території із формуванням нового рекреаційно-меморіального простору імені Романа Шухевича. 

"Ми зібрали всю можливу документацію щодо музею, експозицію, як вона виглядала, важливі елементи, в тому числі криївку, яку ми хочемо відтворити в оригінальному вигляді. Ми хочемо максимально автентики тут зберегти. Зокрема для цього зберегли автентичну цеглу, яку вдалося неушкодженою забрати з місця обстрілу. ", — каже головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Зареєструватися на конкурс можна з 5 березня і до 17:00 25 березня 2024 року за посиланням. Подати конкурсний проєкт можна до 17:00 6 травня 2024 року. В травні журі визначить переможців конкурсу.

Нагадаємо, у ніч на 1 січня внаслідок атаки "шахедів" музей-садибу Романа Шухевича, який розташований у Львові та Білогорщі вщент згорів.

Музей Романа Шухевича на вул. Білогорща, 76 а у Львові був створений у будинку штаб-квартири головнокомандувача УПА, де він загинув 5 березня 1950 року під час облави підрозділів МГБ.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.