Російські окупанти планують відкрити монастир на території давнього Херсонеса

Російські окупанти планують відкрити чоловічий монастир на території об'єкту світової спадщини ЮНЕСКО – музею-заповідника Херсонес Таврійський.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Стало відомо, що в Херсонесі Таврійському  об'єкті світової спадщини ЮНЕСКО  московські попи розмістять чоловічий монастир. Таку інформацію оприлюднила пресслужба окупаційної адміністрації музею", – йдеться в повідомленні спілки.

Про створення на території об'єкта ЮНЕСКО монастиря оголосили ще 15 лютого на літургії за участі призначеного окупантами митрополита Тихона, якого у ЗМІ називають "духівником путіна". Тихон заявив тоді про плани окупаційної влади відкрити в Херсонесі "Музей Криму і новоросії".

Окупаційна адміністрація пояснює таке рішення тим, що "рівно століття тому будівлі монастиря ліквідували і передали Херсонеському музею", тому у 2024 році нібито "настав час змін і відтворення чернечого життя в Херсонеському чоловічому монастирі".

Які зміним чекатимуть на памʼятку, у звʼязку із цим, поки не відомо.

Херсонес Таврійський - античне і візантійське місто-держава в південно-західній частині Криму (Севастопольська міськрада). 23 червня 2013 року включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.