АНОНС: виставка "Територія свободи: Майдан"

З 21 лютого до 24 березня у Національному музеї Тараса Шевченка експонуватиметься виставковий проєкт "Територія свободи: Майдан" до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 10-ліття Революції Гідності.

Про це спровістили у Національному музеї Тараса Шевченка.

У рамках проєкту будуть представлені роботи українських художників Петра Бевзи, Матвія Вайсберга, Олексія Белюсенка, Віктора Бистрякова, #Sociopath, Дмитра Доценка, Антона Логова, Максима Мазура, Андрія Підлісного, а також Тараса Шевченка.

У 2014-му реальність сплавила воєдино 200-літній ювілей Тараса Шевченка і Революцію гідності. В лютому снайперська куля, спрямована на Майдан, розсікла модерну українську історію навпіл. А в березні "Борітеся – поборете!" прозвучало не як затерте плакатне гасло, а як об'єднавча сила, спрямована на те, щоб стати на захист усього найдорожчого.

Зараз, після 10-ти років випробувань та викликів, яким ми продовжуємо протистояти кожного дня, ми оглядаємося на точку неповернення – 2014-тий – і бачимо шлях, який був окреслений тоді й яким ми, як громадянське суспільство, йдемо. Його індикаторами, кардіограмою руху є роботи українських митців.

Учасники виставки – представники різних поколінь – були або учасниками подій Революції Гідності й безпосередніми свідками того, як стояв Майдан, або ж звернулись до них у своїй художній практиці. Там був і Тарас Шевченко – як автор декламованих на Майдані поезій і як інтерпретований у той чи інший спосіб образ натхненника спротиву імперським зазіханням росії. Тож для цих художників центробіжним є Шевченків концепт свободи, яка потребує оприявлення і захисту.

Пропонований вашій увазі проєкт складається з трьох частин: "ШЛЯХ – ОПІР", "СПОСІБ – ЖЕРТОВНІСТЬ", "МЕТА – СВОБОДА", що пропонують аудиторії поміркувати про власну "територію свободи".

Куратори - Тетяна Чуйко, кандидат мистецтвознавства, заступник директора Національного музею Тараса Шевченка; Дмитро Доценко, художник, викладач кафедри живопису і композиції НАОМА.

Партнери – Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – музей Революції гідності, БІМБА Production.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.