АНОНС: Єврейсько-мусульманські відносини на території України

6 червня матимете змогу приєднатися до Круглого столу «Єврейсько-мусульманські відносини на території України: науковий та пропагандистський дискурси в умовах повномасштабної російської агресії».

Сіоністська федерація України (СФУ) та Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки у співпраці з Інститутом сходознавства ім. А, Ю. Кримського НАНУ запрошують вас приєднатись до Круглого столу: "Єврейсько-мусульманські відносини на території України: науковий та пропагандистський дискурси в умовах повномасштабної російської агресії".

Юдаїзм та іслам мають сотні років мирного сусідства та взаємодії на території України. В Україні з 1991 року відносини євреїв та інших народів розглядалися найчастіше у контексті "українці (православні, греко-католики)-євреї (юдеї)". Відносини євреїв та мусульман (головним чином, тюрок) залишалися здебільшого на маргінесі наукового та популярного дискурсів. В той же час на території України в багатьох регіонах проживає (проживало) мусульманське населення (кримські, волинські та донбаські татари), яке мало свій цікавий історичний досвід сусідства з ашкеназськими та неашкеназьскими євреями (караїмами, кримчаками, сефардами, суботниками).

Якими були ці відносини? Які питання мають бути вивченні науковцями та відрефлексовані громадянським суспільством в Україні? Які є "проблемні питання" в цій українській історії і як вони (не)інструменталізуються на фоні російської агресії проти України, конфліктів на Близькому Сході та політичній ситуації на Заході? Ці та інші питання запрошуємо обговорити на нашому круглому столі.

В заході візьмуть участь:

Мартін-Олександр Кислий, к.і.н., Національний університет "Києво-Могилянська академія.

Юрій (Амір) Радченко, к.і.н., Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, New Europe College Fellow.

Михайло Якубович, к.і.н., Freiburg University (Німеччина), Coventry University (Великобританія).

Дата і час : 6 червня, початок о 20:00 (за Києвом).

Реєстрація за посиланням.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.