АНОНС: "Сто Батерфляй Соломії Крушельницької. До 120-тиліття прем’єри опери Джакомо Пуччіні"

9 січня у Львові відбудеться лекція засновниці Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Галини Тихобаєвої під назвою "Сто Батерфляй Соломії Крушельницької. До 120-тиліття прем’єри опери Джакомо Пуччіні".

Про це повідомляють на сайті Фотографії старого Львова. 

Цьогоріч виповнюється 120 років з часу прем'єри опери Джакомо Пуччіні "Мадам Батерфляй".У 1904 році відбулося дві прем'єри: 17 лютого а "Ля Скала", яка закінчилася повним провалом, і успішна – 28 травня у Бреші за участі Соломії Крушельницької.

"Сто Батерфляй Соломії Крушельницької" – це розповідь про те, як українка врятувала "барвистого метелика" Пуччіні, проспівала 100 разів Батерфляй в найбільших театрах світу, а потім сказала композиторові: "Баста!" і віддала йому свою, вже освячену славою, партитуру.

Соломія Крушельницька - українська оперна співачка, педагогиня. За життя визнавана найвидатнішою співачкою світу. Співати з Крушельницькою на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував їй свій портрет з написом "Найвеличнішій і найчарівнішій Баттерфляй - Джакомо Пуччіні. Торре 1904".

Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею, Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові та Львівського палацу Мистецтв.

Коли: 9 січня 2024 року, о 17.00

Де: у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) 

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.