АНОНС: "Сто Батерфляй Соломії Крушельницької. До 120-тиліття прем’єри опери Джакомо Пуччіні"

9 січня у Львові відбудеться лекція засновниці Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Галини Тихобаєвої під назвою "Сто Батерфляй Соломії Крушельницької. До 120-тиліття прем’єри опери Джакомо Пуччіні".

Про це повідомляють на сайті Фотографії старого Львова. 

Цьогоріч виповнюється 120 років з часу прем'єри опери Джакомо Пуччіні "Мадам Батерфляй".У 1904 році відбулося дві прем'єри: 17 лютого а "Ля Скала", яка закінчилася повним провалом, і успішна – 28 травня у Бреші за участі Соломії Крушельницької.

"Сто Батерфляй Соломії Крушельницької" – це розповідь про те, як українка врятувала "барвистого метелика" Пуччіні, проспівала 100 разів Батерфляй в найбільших театрах світу, а потім сказала композиторові: "Баста!" і віддала йому свою, вже освячену славою, партитуру.

Соломія Крушельницька - українська оперна співачка, педагогиня. За життя визнавана найвидатнішою співачкою світу. Співати з Крушельницькою на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував їй свій портрет з написом "Найвеличнішій і найчарівнішій Баттерфляй - Джакомо Пуччіні. Торре 1904".

Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею, Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові та Львівського палацу Мистецтв.

Коли: 9 січня 2024 року, о 17.00

Де: у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.