Створили 3D-модель зруйнованого музею Шухевича

Працівники "Інституту геоінформаційних систем" створили 3D-модель зруйнованого Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який 1 січня атакували російські дрони.

Про це йдеться на фейсбук-сторінці НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab.

"Команда експертів HeMo Lab вже була на місці та проводило документування. На жаль, будівлю музею повністю зруйновано. Окрім документування, наші колеги Юрко Гонек, Андрій Ямелинець та Василь Щутяк з ТзОВ "Інститут геоінформаційних систем" фотограмметричним методом створили 3D- модель (хмару точок з геоприв'язкою) зруйнованого об'єкта (включно з територією навколо нього)", – зазначено у дописі.

Завдяки роботі команди Skeiron ви можете побачити, як він виглядав до атаки – у 2021 році вони зробили 3D модель музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича. Роздивитися те, яким був музей можна за посиланням

Обидві моделі стануть у нагоді, коли почнеться планування робіт з відновлення музею.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.