АНОНС: у Полтаві проведуть Краєзнавчий артвікенд

2 вересня Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського запрошує на Краєзнавчий артвікенд

Краєзнавчий артвікенд присвячено 120-річчю Українського модерну — стилю, який означив період відродження української культури. Його спадщиною є видатні твори архітектури, монументально-декоративного мистецтва, графіки, живопису, кераміки, ткацтва.

Саме в Полтаві 1903 року Василь Кричевський представив проєкт будівлі земства, з якого й розпочався цей стиль. Незабаром відбулося й відкриття пам'ятника Івану Котляревському, де зібрався весь цвіт української інтелігенції.

120 років потому, Україна бореться за свою Незалежність і територіальну цілісність під знаком Тризуба, створеного на основі ще одного видатного твору Українського модерну — герба УНР авторства Василя Кричевського. Нині ми знову шукаємо актуальні й ефектні форми для репрезентації власної культури. Досвід творців Українського модерну і тут стає в нагоді.

Фестиваль відбудеться 2 вересня у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з 12:00 до 20:00.

На відвідувачів чекатимуть цікава лекційна програма та виставки. О 12:30 відбудеться лекція видавця Олександра Савчука "Василь Кричевський: шкіци незалежності". О 14:10 запланована лекція літературознавиці Ярини Цимбал "Василь Кричевський у колі літературної богеми".

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.