АНОНС: П'ятий Харків. Чому і як ми говоримо про геноцид?

27 та 28 січня Харківській Літературний музей проведе низку подій, центральним сюжетом яких є екстремальний досвід геноциду.

В межах культурної ініціативи "П'ятий Харків" і до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту відбудеться низка подій, центральним сюжетом яких є екстремальний досвід людини/суспільства, які переживають те, що академічною мовою називають геноцидом.

Особливість цієї розмови з аудиторією в тому, що сьогодні кожен із нас в Україні стає носієм такого досвіду. Зрозуміти, як говорити про цей досвід — це наш вибір без вибору.

У фокусі двох лекцій представлення трагедій XX ст., в яких українські землі були епіцентром — Голокосту та Голодомору, крізь призму художньої літератури.

На відповідь філософа про можливість писати поезію після Аушвіцу відповіддю стали нові підходи літераторів.

Поговорити про те, які зміни в літературному процесі тягнуть за собою трагедії, які торкаються мільйонів, змінюють життя поколінь, як і чому автори беруться за такі складні теми, що зумовлює успіх одних творів і лишає непоміченими інші, покликані дві дискусії, після кожної із лекцій.

В цих дискусіях точки дотику шукатимуть між собою історики та літературознавці, і дослідники разом із аудиторією.

Дві великі дискусії у продовження заходу покликані запропонувати аудиторії вихід за звичні уявлення про те, що в публічному дискурсі називають геноцидом, і не лише поставити питання щодо певної інструменталізованості самого терміну, але і спрямувати увагу на нищення того, що в сучасній Європі окреслюється як спадок — культурного фонду, але також митців, які працюють в цьому полі.

На тлі поточної війни ми не маємо шансів розставити точки в цих питаннях, але заради збереження власної агентності у міжнародних дискусіях зобов'язані підіймати їх і рефлексувати стосовно того, що відбувається.

Учасники:

Софія Андрухович,

Наталія Горбач,

Тетяна Пилипчук,

Артем Харченко,

Дарина Маттінглі,

Катерина Семенюк,

Оксана Довгополова,

Леся Гасиджак,

Олександр Воронюк,

Віталій Титич,

Наталка Маринчак,

Володимир Діброва,

Віктор Дворніков,

Саша Довжик,

В'ячеслав Ліхачов,

Юлія Ніколаєвська,

Кароліна Кудріна.

Організатори заходу:

Харківський ЛітМузей,

Сергій Жадан,

ГО Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

За підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Вхід вільний!

"П'ятий Харків" — це культурна ініціатива, яку у 2016 році започаткували письменник, музикант Сергій Жадан та Харківський літературний музей. Назва відсилає до есе Юрія Шевельова "Четвертий Харків", де він розмірковує про чотири образи міста. 

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.