У США визнали книгу В’ятровича та Луцюка про ОУН та УПА "найкращим історичним матеріалом" за 2022-2023 роки

Американська асоціація бібліотек визнала англомовну книгу "Ворожі архіви: радянські протиповстанські операції та український націоналістичний рух" одним з "найкращих історичних матеріалів, опублікованих у 2022 та 2023 роках".

Про нагороду авторів повідомив Комітет з найкращих історичних матеріалів Асоціації довідкових і користувацьких послуг, філії Американської асоціації бібліотек.

"Enemy Archives. Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement – Selections from the Secret Police Archives" – це збірка перекладених архівних документів про маловідомі сторінки українсько-російських взаємин, яку видало у Канаді університетське видавництво McGill-Queen's University Press. 

Авторами праці є український історик, ексголова Інституту національної пам'яті, д-р Володимир В'ятрович, дослідник історії Другої світової війни та українського визвольного руху, та канадський історик, географ д-р Любомир Луцюк, який досліджує українське питання в зовнішній політиці США та Великої Британії, а також проблеми українських мігрантів після Другої світової війни. Переклала книгу журналістка, редакторка та дослідниця Марта Дарія Олійник

Американська асоціація бібліотек рекомендує цю книгу для наукових бібліотек. "Оскільки більшість листів перекладено англійською мовою вперше, це видання є цінним джерелом для дослідників, що вивчають історію відносин між Радянським Союзом та Україною", - йдеться на сайті Асоціації.

Співголова Комітету з кращих історичних матеріалів, бібліотекар відділу історії США та афроамериканських досліджень Принстонського університету Стівен А. Ноултон в листі до авторів книжки написав:

"Я пишу повідомити вам, що вашу публікацію "Ворожі архіви: радянські протиповстанські операції та український націоналістичний рух – вибране з архівів таємної поліції" було обрано як один із найкращих історичних матеріалів, опублікованих у 2022 та 2023 роках", — поділився у мережі "Фейсбук" один із співавторів, канадський професор Любомир Луцюк.

Співавтор книги "Ворожі архіви" д-р Володимир В'ятрович пояснює:

"Це – найбільша колекція, яка дає можливість зрозуміти історію повстанського руху 1940–50-х років. Коли я працював у Сполучених Штатах Америки в Гарварді, то побачив як мало первинних джерел з історії Української повстанської армії, Організації українських націоналістів, доступні для західних вчених, як мало вони використовуються. Це – найважливіші документи структур підпілля, а з іншого боку – найголовніші документи радянської каральної системи про боротьбу з повстанським рухом". 

Новину прокоментувала також Оксана Забужко:

"Тепер це видання ввійде в обов'язковий для фахівців канон — адже досі ці документи були недоступні міжнародним дослідникам, і Кремлеві, по суті, було так само легко продавати Заходу небилиці про ОУН, УПА та "українських нацистів", як і за Сталіна чи Хрущова. А тепер, із публікацією й визнанням "Enemy Archives", Кремль зазнав серйозної інформаційної поразки".

В книзі зібрано 161 документ з архіву Служби безпеки України: документи УПА та ОУН, конфісковані радянськими спецслужбами, та документи самого НКВД-КҐБ, де йдеться про боротьбу із українськими повстанцями.  Світлини у книзі теж походять із архівів СБУ та Центру досліджень визвольного руху. Частина з них вже доступна онлайн на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.  

Продаж доступний на сайті видавництва McGill-Queen's University Press та на Amazon

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.