Нацгвардієць передав Житомирському музею артефакти часів Київської Русі

Нацгвардієць, пошуковець, член Історико-пошукового товариства "Полісся ZT" Сергій Гвоздь передав Житомирському обласному краєзнавчому музею більше 50 одиниць знахідок.

Про це повідомили у Північному оперативно-територіальному об'єднанні Національної гвардії України.

"Історик за дипломом, пошуковець в душі та тепер військовослужбовець Національної гвардії України 19 січня передав свою колекцію артефактів до Житомирського обласного краєзнавчого музею. Цю колекцію Сергій збирав не один рік разом зі своїми колегами з "Історично - пошукового товариства "Полісся ZT"", - йдеться у повідомленні.

Усі знахідки були виявлені на околиці Житомира. Більшість з них знайшли упродовж 2023 року.

"Мені радісно на душі. Знаходивши кожну знахідку я знав, що це наше і маю його залишити і передати майбутнім поколінням", - каже гвардієць Сергій Гвоздь.

Усі артефакти відреставровані, законсервовані та перебувають в експозиційному вигляді. Фахівці музею опрацьовують передані експонати.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.