Мелодію найдавнішої української колядки записали на Львівщині

На Львівщині записали мелодію найдавнішої української колядки, якій майже 400 років.

Про це пише zaxid.net.

На Львівщині записали мелодію найдавнішої української колядки, якій майже 400 років. Раніше завдяки етнографічним записам Івана Франка був відомий лише її текст. У ній розповідається про війну і відбудову київського Софійського собору. Мелодію ж відтворили завдяки старожилам прикордонного бойківського села Галівка на Львівщині.

"Є коляда у Мшанці, яку співали з незапам'ятних часів. Серед іншого, в ній розповідається про будівництво собору Святої Софії в Києві. Цю коляду 140 років тому записав о. Михайло Зубрицький, який служив парохом у Мшанці. Мшанецька коляда зацікавлює Івана Франка. Її видають, і це спричиняє міжнародну дискусію. Колядка унікальна і єдина в своєму роді, оскільки в ній містяться місцеві легенди про створення світу та про війноньку, яку Господь затопив огняним дощем та громовими кулями", – розповів парафіяльний священик сусіднього села Мшанець Роман Гром.

На давній вік колядки вказує згадка про будівництво Софії Київської. Хоча насправді йдеться про її відбудову після знищення татарами.

"Талановита людина, яка якимось чином мала відношення до Могилянського відродження Софії, бачила це на власні очі, опинилася у Мшанці і тут спрацював її поетичний дар – вона написала твір, який захопив усіх", – припускає завідувач музею "Софія Київська" Ігор Нетудихаткін.

Таким чином ця коляда є найстарішою в Україні, дотепер такою вважалася коляда "Бог предвічний", яку виконують з 1780-х років.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.