Український інститут ініціював створення деколонізаційного посібника для закордонних музеїв

Український інститут ініціював створення деколонізаційного посібника для закордонних музеїв – з фокусом на Україні.

Про це повідомляє Український інститут.

Це перший посібник такого роду, який розробили спеціально для музеїв та закладів культурної спадщини в Україні, Великій Британії та по всьому світі.
 
Путівник стане доступним інструментом для фахівців і всіх, хто намагається правильно визначити та описати культурну спадщину зі Східної Європи. Він також допоможе виявити приховані упередження та стереотипи, які могли виникнути внаслідок десятиліть агресивної політики колонізаторів. 
 
Посібник пропонуватиме кілька практичних кроків і відповіді на запитання:
 
  • Як ідентифікувати українську культурну спадщину?
  • Як описувати історично змінювані державні кордони?
  • Як уникати некоректної лексики, термінології та маркування?
  • Як представляти суперечливу спадщину?
Підхід до розробки посібника спирається на методологію, використану Асоціацією музеїв при створенні посібника "Підтримка деколонізації в музеях", опублікованого в 2021 році. Створений на основі серії семінарів, фокус-груп і незалежного тестування, посібник опублікують в цифровому форматі.
 
Посібник буде доступний для безкоштовного завантаження. Проєкт ініційований Українським інститутом та розроблений у співпраці з Museums Association, ICOM UK – International Council of Museums UK та ICOM Ukraine за підтримки British Council Ukraine.
 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.