Музей Ханенків вперше від початку вторгнення відкрив виставку з власної колекції

У київському Музеї Ханенків відкрилася виставка "Золотом, кольором, світлом". Вона присвячена 175-річчю художника Вільгельма Котарбінського.

Про це повідомляє "Українська Правда. Життя".

Це перший проєкт від початку російського повномасштабного вторгнення, що показує частину колекції музею.

На виставці експонують станковий живопис та малюнки Вільгельма Котарбінського з музейної збірки. Також покажуть окремі частини декору "Червоної вітальні" музею, 84 поштові картки з приватної колекції Олександра Жуковського та книги з бібліотеки Ханенків.

Відвідати експозицію можна з середи по неділю. Проте окремі роботи та частини декору, створені Котарбінським, у супроводі кураторів можна буде побачити щочетверга. Це пов'язано з безпековими обмеженнями та через пошкодження, які отримав музей 10 жовтня 2022 року.

Вільгельм Котарбінський – польсько-український художник-монументаліст. Брав участь у розписі Володимирського собору. Разом з іншими митцями, зокрема з  Владиславом Галімським, Євгеном Вжещем та Яном Станіславським, заснував Товариство київських художників.

Символіст Котарбінський у своїх творах зображував біблійні та історичні сюжети, побутові сцени, фантастичні та алегоричні образи. 

Він створив оздоблення для зали Музею Ханенків, що має назву "Червона вітальня" – від кольору шпалер у ній. У композиції Червоної вітальні зображені чотири цивілізації стародавнього світу – Індії, Єгипту, Греції та Риму. Декоративний ансамбль цієї зали зберігся майже повністю.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано в 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка та дарчої його дружини Варвари Ханенко на ім'я Всеукраїнської академії наук. Основою колекції музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків — українських колекціонерів та благодійників кінця 19 — початку 20 століття.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.