Спецпроект

МВС передало Музею Голодомору понад тисячу архівних справ

МВС передало для дослідження Національному музеєві Голодомору-геноциду 1022 справи періоду Голодомору 1932-33 років.

Про це повідомив пресцентр МВС України.

Передання документів відбулося до дня пам'яті жертв Голодомору 25 листопада. Справи фонду 32 "Кримінальні справи судових та позасудових органів" з Галузевого державного архіву передала державний секретар МВС Інна Ящук.

Більша частина справ датована березнем-червнем 1933 року. Тоді саме був пік смертності від голоду. Міністерство наголошує: канібалізм показує сплановане доведення українців до стану відчаю та переходу за межу людської моралі. У вказаних справах в анкеті обвинуваченого є графа "громадянство і національність", і видно, що майже всі фігуранти — українці.

"Ми як дослідники знаємо, що до цих дій вдавалися люди, які були доведені голодом до божевілля. Вони були хворими, бо здорова людина ніколи не буде їсти собі подібних. (...) Це мала цифра, якщо її екстраполювати на всю кількість населення тогочасної України. Тобто коли росіяни чи інші опоненти розказують, що ми — нація канібалів, це повна маячня та брехня, бо у відсотковому співвідношенні навіть не 1 % історій про канібалізм, а 0,000..." — розповіла Суспільному виконувачка обов'язків Музею Голодомору Леся Гасиджак.

В МВС додають, що ці архівні справи варто оцінити науковцям з точки зору медицини, психології, соціології, економічної географії та інших наук. А ще у відомстві підкреслюють, що в нинішній війні проти України Росія знову використовує голод як зброю. Росіяни спалюють або викрадають врожай, обстрілюють елеватори й порти, перешкоджають обігу зерна в Чорному морі, мінують поля, а також катують голодом українських військовополонених.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.