IN MEMORIAM: Помер співавтор Акта про незалежність України Леонтій Сандуляк

Політик, вчений, громадський діяч Леонтій Сандуляк помер на 87 році життя.

Про це сповістили на фейсбук-сторінці Леонтія Сандуляка.

"Зі скорботою в серці повідомляємо, що Леонтій Іванович Сандуляк пішов із земного життя. Ми всі будемо пам'ятати його сильним, відданим своїй справі та Україні. Великим українцем. Він прожив яскраве, насичене життя, викарбував своє ім'я в історії України, науці, серцях своїх рідних, друзів, учнів та колег", - йдеться у повідомленні.

Леонід Сандуляк народився 8 березня 1937 у с. Козиряни (нині Кельменецький район, Чернівецька область). Він був вченим у галузі гістології, ендокринології, екології та валеології, доктор медичних наук, професор.

Крім того, він також автор 150 наукових праць, у тому числі п'яти монографій та підручника екології людини. Працював в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.

Водночас Сандуляк відзначився і активною громадською, політичною та дипломатичною діяльністю. Саме він разом з Левком Лук'яненком був співавтором "Акта проголошення Незалежності України". Він також був першим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії.

"Його неординарна і смілива діяльність на початку 90-их років піднімала український дух і сприяла відродженню України як самостійної соборної і незалежної держави...Згадую його сміливі і правдиві виступи під час обрання народним депутатом ще срср.., проблеми із реєстрацією в окружній комісії, на яку тиснуло обкомівське керівництво, але члени комісії проявили громадянську чесну позицію і зареєстрували Л. Сандуляка кандидатом...пізніше (1990 р.) разом з ним створення Демократичного блоку Буковини із всіх демократичних (які створили демократичні фракції) депутатів місцевих рад області...Його громадянська позиція була зразком для молоді і буковинців...", - написав на своїй фейсбук-сторінці екс-мер Чернівців Віктор Павлюк.

Прощання з Леонідом Сандуляком відбудеться 4 грудня у церкві села Велика Стариця, Бориспільського району, Київської області. Початок о 12:30.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.