У заповіднику "Древній Звенигород" створили цифрові 3D копії середньовічних артефактів

У заповіднику «Древній Звенигород» на Львівщині з’явилися цифрові копії 20 артефактів княжого міста X-XIII ст.

Про це пише zaxid.net.

Оригінальні знахідки зі Звенигорода зберігаються у Львівському історичному музеї та Музеї археології Інституту українознавства ім. Крипʼякевича НАН України, їх виявили археологи у різні роки досліджень.

Середньовічні артефакти у форматі 3D можна переглянути в музеї на чотирьох стаціонарних планшетах, які поділені за тематикою: духовне життя Звенигорода, культура, побут, торгівля.

На кожну тему оцифрували кілька найцінніших та найунікальніших артефактів. До прикладу, тут є кам'яна хрестильниця, якою, як припускають історики, могли хрестити князя Ярослава Осмомисла, найдавніший музичний інструмент – гуслі або настільна гра "Млин".

Проект реалізували завдяки гранту Goethe-Institut. Нові 3D моделі доповнять мандрівку Звенигородом в окулярах віртуальної реальності, в яких кожен відвідувач може не лише оглянути, як виглядало місто, вулиці чи архітектура, але й "зайти" в приміщення, оглянути інтер'єри княжого палацу чи храму.

Звенигород – одне з найдавніших столичних міст Галицької Русі. Перша згадка зафіксована у літописах у 1086 році. Його збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи князювання його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У XI-ХІІІ ст. Звенигород був столицею князівства. У 1241 році місто спалили монголо-татари. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель. У 2020 році у Звенигороді створили заповідник.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.