На Буковині відреставрували Хотинську фортецю

У середньовічній Хотинській фортеці на Буковині закінчили реставрацію мурів, які були в аварійному стані.

Про це повідомила Державна інспекція архітектури та містобудування України, пише zaxid.net.

"Одна з найстаріших памʼяток архітектури складається із замку (цитаделі) та самої фортеці, куди входить комплекс різних історичних споруд. Останні роки комплекс потребував суттєвого ремонту для запобігання подальших вікових руйнувань. Окремі ділянки оборонних мурів були в аварійному стані. Серед основних робіт були розчищення поверхні мурувань, реставрація кладки, захист поверхні мурувань і влаштування водовідводу", – повідомили у ДІАМ.

Хотинський замок спорудили на Дністрі ще у XIII ст. на місці давньоруського городища X ст. У минулі століття вона була однією з наймогутніших оборонних фортець у Східній Європі, багато разів перебудовувалась. 

Через своє стратегічне і прикордонне розташування впродовж семи століть Хотинська фортеця була військовим форпостом багатьох держав – Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Молдавського князівства, Речі Посполитої, Османської, Австро-Угорської та Російської імперій.

У 1621 році під Хотином польське, литовське і козацьке військо під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного розгромило 160-тисячну армію турецького султана Османа ІІ. Ця перемога осбабила Османську імперію і зупинила її загарбницькі плани проти Речі Посполитої.

Вдруге турецьке військо там розгромили 1673 року під проводом майбутнього короля Речі Посполитої, а тоді – коронного гетьмана Яна Собеського. 

У XX ст. Хотинська фортеця стала одним із найпопулярніших в Україні туристичних об'єктів і належить до семи чудес України.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.