IN MEMORIAM: помер очільник закарпатських політв'язнів Іван Коршинський

У віці 95 років помер Іван Коршинський, який очолював Закарпатську крайову організацію Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.

Про це повідомили на сторінці Закарпатської ОВА у Facebook.

"Видатна постать в історії Закарпаття та всієї країни. Мудра і чуйна Людина. Людина-легенда. Його не зламали арешти радянської влади та роки в таборах ГУЛАГу", — пишуть в ОВА.

Іван Коршинський народився 5 червня 1928 у селі Буштино Закарпатської області. У 1945 році був заарештований органами МДБ СРСР, обвинувачувався у підпільній боротьбі проти більшовицького режиму, організованої ОУН. Згодом звільнений з ув'язнення.

У 1947—1948 роках — студент Ужгородського державного університету.

У 1948 році заарештований удруге, засуджений до 10-ти років ув'язнення за статтею 54-10 ч.1 КК УРСР "контрреволюційна агітація і пропаганда", термін ув'язнення відбував у таборі особливого режиму в Карагандинській області Казахської РСР. У 1955 році звільнений із ув'язнення.Продовжив навчання в Ужгородському державному університеті, медичний факультет якого закінчив у 1961 році.

Іван Коршинський був відомим лікарем-хірургом, знаним науковцем, громадським і культурним діячем, народним депутатом України ІІ скликання, почесним членом крайового товариства "Просвіта". Багато років поспіль він очолював Закарпатську крайову організацію Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.

"Із Іваном Коршинським переплетена історія двох поколінь моєї родини. Він, як і брати Климпуші, зокрема Василь – брат мого діда – вижив у "Долині смерті" в Карагандинській області. А вже значно пізніше разом із татом Орестом Климпушем пан Іван представляв Закарпаття як депутат у Верховній Раді другого скликання. Це покоління – взірець стійкості і шляхетності, а ще великої віри в Україну. Це покоління, без якого ми би не прокинулися після тоталітарного сну", - написала на своїй сторінці у Facebook голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.