В Росії створять Національний центр історичної пам'яті

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про створення автономної некомерційної організації "Національний центр історичної пам'яті при президенті РФ".

Про це пишуть російські ЗМІ, з посиланням на сайт Офіційне опублікування правових актів РФ.

Центр створюється "з метою збереження та захисту традиційних російських духовно-моральних цінностей, культури та історичної пам'яті, а також реалізації суспільно значущих проектів та ініціатив". 

Керівником центру призначено співробітника адміністрації президента Олену Малишеву. Колегіальним органом управління організації буде наглядова рада. Керівник та члени наглядової ради центру призначаються президентом РФ.

"Майно некомерційної організації формується за рахунок бюджетних асигнувань федерального бюджету, добровільних майнових внесків та пожертвувань, а також інших джерел відповідно до законодавства Російської Федерації", - йдеться в указі. 

Уряду доручено до 1 лютого 2024 року передати центру у користування нерухомість у Москві, а також щорічно передбачити виділення на роботу центру субсидій з бюджету через Управління справами президента РФ.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.