В Росії створять Національний центр історичної пам'яті

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про створення автономної некомерційної організації "Національний центр історичної пам'яті при президенті РФ".

Про це пишуть російські ЗМІ, з посиланням на сайт Офіційне опублікування правових актів РФ.

Центр створюється "з метою збереження та захисту традиційних російських духовно-моральних цінностей, культури та історичної пам'яті, а також реалізації суспільно значущих проектів та ініціатив". 

Керівником центру призначено співробітника адміністрації президента Олену Малишеву. Колегіальним органом управління організації буде наглядова рада. Керівник та члени наглядової ради центру призначаються президентом РФ.

"Майно некомерційної організації формується за рахунок бюджетних асигнувань федерального бюджету, добровільних майнових внесків та пожертвувань, а також інших джерел відповідно до законодавства Російської Федерації", - йдеться в указі. 

Уряду доручено до 1 лютого 2024 року передати центру у користування нерухомість у Москві, а також щорічно передбачити виділення на роботу центру субсидій з бюджету через Управління справами президента РФ.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.