Росіяни вшанували пам'ятником карателя Муравйова

Пам'ятник Михайлу Муравйову встановили 18 жовтня в Калініграді.

Про це повідомляє МЗС Литви, передає Укрінформ.

24 жовтня МЗС Литви викликало тимчасового повіреного у справах посольства РФ в Литві Олександра Йолкіна та вручило ноту протесту через руйнування меморіальної дошки колишньому міністру закордонних справ Литви архиєпископу Мечисловасу Рейнісу на цвинтарі російського міста Владімір.

Представники МЗС Литви вказали, що в РФ не вперше зносять пам'ятники жертвам сталінського тоталітарного режиму. Це можна розцінювати лише як акти зневаги до історичної правди та пам'яті жертв. Тому МЗС Литви закликало компетентні органи РФ відновити зруйновані пам'ятники.

У МЗС також висловили розчарування тим, що одночасно зі знищенням пам'ятників жертвам радянських репресій в одному регіоні РФ, відкрили у Калінінградській області меморіал російському імперському державному діячеві Михайлу Муравйову, який став відомим за жорстоке придушення повстання 1863-64 рр., засудив багатьох повстанців до страти, а тисячі заслав до Сибіру.

Бронзова статуя заввишки 2,5 метри повторює пам'ятник, який у 1898–1915 роках стояв у Вільнюсі. Ініціатором встановлення пам'ятника став губернатор Калінінграда Антон Аліханов.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.