Премія Шевельова 2023 оголосила довгий список претендантів

Зокрема до нього увійшла книжка львівського художника та ресторатора Андрія Гудими, який загинув у липні цього року в боях під Бахмутом.

Український ПЕН оголосив 14 видань, які увійшли до довгого списку на здобуття Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2023 року.

  1. Агеєва Віра, "Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття" (Віхола)
  2. В'ятрович Володимир, "Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну" (Ранок)
  3. Гоменюк Іван, "Мурашник. Нотатки на манжетах історії Галичини, Буковини та Закарпаття" (Віхола)
  4. Громенко Сергій, "Чому Україна виграє?"(Vivat)
  5. Гудима Андрій, "69 спецій для Серця" (Видавництво Старого Лева) 
  6. Гуменюк Андрій, "Африка" (Видавництво Старого Лева)
  7. Зарембо Катерина, "Схід українського сонця" (Човен)
  8. Кузнєцова Євгенія, "Мова-меч. Як говорила радянська імперія" (Твоя підпільна гуманітарка)
  9. Михайловський Віталій, "Наші королі — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340–1795)" (Темпора)
  10. Михед Олександр, "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення" (Видавництво Старого Лева)
  11. Москалець Костянтин, "Спорудження мосту" (Видавництво Старого Лева)
  12. Петросаняк Галина, "Наш сусід Альберт Гофман" (Видавництво 21)
  13. Славінська Ірина, "Повітряна й тривожна книжка" (Vivat)
  14. Содомора Андрій, "Під чужою тінню" (Літопис)

Короткий список номінантів на здобуття Премії буде опубліковано не пізніше 10 грудня. Оголошення лауреата традиційно відбудеться в день народження Юрія Шевельова – 17 грудня.

Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю. До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів, опубліковані в паперовому вигляді протягом календарного року.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.