На території "Києво-Могилянської академії" проведуть археологічні дослідження

Шукатимуть фундамент Богоявленського собору Києво-Братського монастиря.

Про це повідомляє КМДА.

Розвідувальні археологічні дослідження проведе Центр консервації предметів археології спільно з Інститутом археології НАН України та "Києво-Могилянською академією".

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова наголосила, що пам'ятку "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря" внесли до Переліку об'єктів культурної спадщини міста Києва. А у 2023 році — до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

КМДА інформує, що, ймовірно, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного перенесли. За словами Марини Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили гетьмана.

До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших зразків українських барокових гетьманських храмів. Його зображували на поштових листівках та світлинах.

Цегляний Богоявленський собор пов'язаний з іменами двох видатних діячів української історії – козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.

Мурований собор спорудили в 1690–1695 роках як головний храм Києво-Братського монастиря. Споруду також згадують у більшості путівників Києвом XIX – початку XX століття, оскільки це був один із найпопулярніших столичних храмів.

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.