Спецпроект

Фінляндія визнала Голодомор геноцидом українців

Фінляндія визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомив спікер парламенту Фінляндії Юссі Халла-Ахо під час виступу у Верховній Раді України у межах візиту до Києва.

"Наш парламент, на відміну від багатьох інших, ніколи не видавав декларації про історичні події. У нас навіть немає процедури для цього. Але минулого тижня глави всіх девʼяти парламентських фракцій разом із переважною більшістю депутатів підписали спільну заяву, в якій констатується, що є підстави вважати Голодомор геноцидом українського народу, скоєним радянською владою, і його варто називати таким – тобто геноцидом. Я передав цей документ спікеру Верховної Ради України, пану Стефанчуку, вчора… Нехай час загоїть рани, життя переможе. Слава Україні!" – сказав спікер парламенту Фінляндії. Свій виступ Юссі Халла-Ахо виголосив українською мовою.

Російське повномасштабне вторгнення в Україну та бомбардування українських міст пробудило у громадян Фінляндії болісні спогади власного історичного досвіду з Росією часів радянсько-фінської війни 1939–1940 років.

"Ментальність і характер російської держави не змінилися. Як тоді, так і  сьогодні, вона не поважає ні міжнародного права, ні своїх зобовʼязань. Вона не цінує життя – ні своїх, ні чужих. Вона вважає, що має право вето на вибори своїх сусідів, право вето навіть на їхнє існування. Росія поважає й розуміє силу. На російський імперіалізм треба відповісти силою", – сказав Халла-Ахо.

Попри те, що у перші дні повномасштабного вторгнення мало хто на Заході вірив, що Україна здатна протистояти Росії, українці вистояли. Своєю героїчною боротьбою українці не лише заслужили на повагу всього цивілізованого світу, а також дали сміливість діяти, наголосив спікер парламенту Фінляндії.

"Рішення про допомогу ухвалюються надто повільно, але вони ухвалюються. Станом на сьогодні, Фінляндія надіслала до України 20 пакетів військової допомоги – і ми будемо вас підтримувати так довго, як треба", – наголосив Юссі Халла-Ахо.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.