Спецпроект

Фінляндія визнала Голодомор геноцидом українців

Фінляндія визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомив спікер парламенту Фінляндії Юссі Халла-Ахо під час виступу у Верховній Раді України у межах візиту до Києва.

"Наш парламент, на відміну від багатьох інших, ніколи не видавав декларації про історичні події. У нас навіть немає процедури для цього. Але минулого тижня глави всіх девʼяти парламентських фракцій разом із переважною більшістю депутатів підписали спільну заяву, в якій констатується, що є підстави вважати Голодомор геноцидом українського народу, скоєним радянською владою, і його варто називати таким – тобто геноцидом. Я передав цей документ спікеру Верховної Ради України, пану Стефанчуку, вчора… Нехай час загоїть рани, життя переможе. Слава Україні!" – сказав спікер парламенту Фінляндії. Свій виступ Юссі Халла-Ахо виголосив українською мовою.

Російське повномасштабне вторгнення в Україну та бомбардування українських міст пробудило у громадян Фінляндії болісні спогади власного історичного досвіду з Росією часів радянсько-фінської війни 1939–1940 років.

"Ментальність і характер російської держави не змінилися. Як тоді, так і  сьогодні, вона не поважає ні міжнародного права, ні своїх зобовʼязань. Вона не цінує життя – ні своїх, ні чужих. Вона вважає, що має право вето на вибори своїх сусідів, право вето навіть на їхнє існування. Росія поважає й розуміє силу. На російський імперіалізм треба відповісти силою", – сказав Халла-Ахо.

Попри те, що у перші дні повномасштабного вторгнення мало хто на Заході вірив, що Україна здатна протистояти Росії, українці вистояли. Своєю героїчною боротьбою українці не лише заслужили на повагу всього цивілізованого світу, а також дали сміливість діяти, наголосив спікер парламенту Фінляндії.

"Рішення про допомогу ухвалюються надто повільно, але вони ухвалюються. Станом на сьогодні, Фінляндія надіслала до України 20 пакетів військової допомоги – і ми будемо вас підтримувати так довго, як треба", – наголосив Юссі Халла-Ахо.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.