В Україну з Нідерландів повернули "Скіфське золото"

Після майже 10 років судів артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці "Крим: золото й таємниці Чорного моря" в Амстердамі, повернулися до України.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

Нагадаємо, з лютого по серпень 2014 року в Музеї Алларда Пірсона тривала виставка "Крим: золото й таємниці Чорного моря". На ній демонструвалися предмети з колекцій Національного музею історії України та чотирьох музеїв Криму: Національного заповідника "Херсонес Таврійський" (Севастополь), Центрального музею Тавриди (Сімферополь), Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Керченського історико-археологічного заповідника.

В лютому 2014 року росія почала окупацію Криму. Предмети з колекції Національного музею історії України повернулися до Києва після завершення виставки. Водночас повертати цінності з кримських музеїв на територію, не підконтрольну українській владі, стало неможливим. Проте музеї Криму, які де-факто контролює влада росії, наполягали саме на цьому. У Нідерландах розпочався судовий процес.

У грудні 2016 року суд в Амстердамі постановив передати кримські скарби державі Україна відповідно до Закону про спадщину. Апеляційний суд Амстердама також вирішив задовольнити позов про передачу кримських артефактів державі Україна, але вже на підставі Закону України "Про музеї" та наказу Міністерства культури України від березня 2014 року. Цей наказ надає міністру культури повноваження ухвалювати рішення про передачу музейних експонатів на відповідальне зберігання, якщо є ризик їх знищення, втрати або пошкодження.

Музеї Криму подали касаційну скаргу до Верховного Суду Нідерландів з проханням скасувати рішення Апеляційного суду. 9 червня 2023 року Верховний Суд Нідерландів відхилив касаційну скаргу кримських музеїв, а апеляційне рішення залишив без змін. Тому артефакти передали державі Україна, а не музеям Криму, які нині перебувають в окупації. Згідно з указом Міністерства культури та інформаційної політики України колекції кримських музеїв мають бути передані на зберігання у Національний музей історії України.

За остаточним рішенням, винесеним Верховним Судом Нідерландів, Україна мала виплатити Музею Алларда Пірсона 111,689 євро з нарахуванням відсотків за весь час збереження колекцій кримських музеїв.

5 липня 2023 року на спільній нараді в Музеї Алларда Пірсона в присутності директорки музею, представників Посольства України в Королівстві Нідерланди та двох юридичних радників України відбулася зустріч, на якій генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук запропонував план передачі та перевезення колекцій кримських музеїв до України.

Після виконання зобовʼязань, взятих Національним музеєм історії України та Міністерством культури та інформаційної політики України, Музей Алларда Пірсона відмовився від визначеної судом виплати на свою користь. В листопаді предмети з кримських музеїв пройшли незалежну перевірку, після чого їх ретельно запакували відповідно до музейних правил. Потім артефакти перевезли до Києва. Нині фахівці обстежують стан цих речей. Ідеться про 565 предметів, це, зокрема, античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки, яким дві тисячі років.

У Національному музеї історії України колекція зберігатиметься до деокупації Криму.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.