IN MEMORIAM: Помер історик Микола Крикун

Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка відійшов у вічність на 92 році життя.

Про це повідомляє колектив історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. 

"26 листопада після тривалої хвороби помер відомий український історик, Заслужений професор Львівського національного університету, почесний доктор Університету імені М.Кюрі-Складовської в Любліні Микола Григорович Крикун", - йдеться у повідомленні.

Микола Крикун народився 9 травня 1932 року в Житомирі. Випускник історичного факультету Львівського  університету. Від 1958 року працював у ньому на посадах асистента, викладача, доцента та професора, завідував кафедрою історії. Доктор історичних наук. Вивчав історію українських земель у складі Польської держави у XV—XVIII століттях.

"Мені пощастило потрапити в коло тих, кого Микола Григорович любив, навіть прощав якісь дрібні речі, до яких у інших був нетерпимим. Кілька років тому я зауважила, що позитивіст Микола Григорович стає чутливим до дуже нових підходів у дослідженнях різних сторін минулого. Це мене неймовірно тішило – Микола Григорович виглядав у своїх поглядах сучасніших від багатьох тих, хто на покоління, а то й два, був молодшим від нього", - написала історикиня Наталія Старченко.

 
Фото: Віталій Михайловський / Український тиждень

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.