Новим послом Польщі в Україні призначили історика та міжнародника Ярослава Ґузи

Ярослава Ґузи буде Послом Польщі в Україні до 2027 року.

Про це йдеться на офіційному X (раніше Twitter) МЗС Польщі.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау вручив накази про призначення послів у чотирьох державах. Крім України це також у В'єтнамі, Боснії й Герцеговині та Анголі.

На посаді Ярослав Ґузи змінить Бартоша Ціхоцького, який офіційно працював у Києві з 8 березня 2019 року.

Ґузи — народився в Кракові 31 грудня 1955 року. У 1988-1991 роках він навчався у Єльському університеті. Був активним учасником антикомуністичного протестного руху у Польщі у 1980-х роках. Пройшов стажування у Конгресі США. У 1991 році повернувся до Польщі на посаду радника міністра оборони. З 1996 року є членом Ради співробітництва з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, а з 1999-го — членом Ради Польського атлантичного клубу.  В останні роки Ярослав Гузи працював експертом-міжнародником в агентстві PAP.

Одружений з Аґнєшкою Ромашевською, керівницею "Белсат", білоруськомовного телеканалу, що був створений з ініціативи й за підтримки МЗС Польщі та громадського Польського телебачення 23 квітня 2007 року.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.