Спецпроект

Динаміка ставлення до Голодомору 1932-33 рр. Опитування групи "Рейтинг"

Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу вважають 92% громадян України. Про це свідчать дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".

Методологія

- Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій

Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок.

Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України

- Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення

- Вибіркова сукупність: 1000 респондентів

- Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням

комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів

- Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%

- Терміни проведення: 14-16 листопада 2023 р.

 
 

Петро Долганов: "Зміщення акцентів", чи пошук істини? Якою має бути українська відповідь на інструменталізацію пам’яті про Голокост під час війни

Успішний і вільний розвиток студій Голокосту – вже сам по собі засвідчуватиме абсурдність аргументів кремлівської пропаганди. Детальніше вивчення тих напівтонів, до інструменталізації яких часто вдаються російські пропагандисти, – чи не найкраща "зброя" в контрпропагандистській діяльності.

Тетяна Терен: Утойя - острів збереження пам'яті

22 липня 2011 року норвезький правий екстреміст Андерс Брейвік убив 77 людей. Восьмеро загинуло під час вибуху бомби біля будівель парламенту в Осло, ще шістдесят дев'ять Брейвік убив того ж дня у молодіжному таборі на острові Утойя неподалік від Осло, перевдягнувшись у поліцейського. Це найбільші втрати в історії Норвегії після Другої світової війни. Нині острів позиціонує себе насамперед "як місце для збереження пам'яті і продовження життя".

Артем Чех: Безликий далекий траур

Велика сіра трагедія, глевка маса болю і страждань, список дрібним шрифтом нікому не відомих, нікому не потрібних, приречених на забуття. І добре, що забудуть не всіх. Але й не всіх пам'ятатимуть. Так є. І це ок. Хоч і хотілося б знати і пам'ятати усіх.

Юрій Гудименко: Україні потрібен власний Арлінгтон

Назви ваших сіл можуть увійти в історію гордо, як увійшов Арлінгтон, або з ганьбою, якщо частина мешканців буде силою перешкоджати будівництву військового кладовища. Це навіть дико звучить.