Спецпроект

АНОНС: Брифінг "Голод як зброя. Від Леніна до Путіна"

22 листопада о 16:30 відбудеться брифінг на тему: "Голод як зброя. Від Леніна до Путіна".

Про це інформує Інститут історії України НАН України.

У 2023 році минають 90-і роковини від злочину Голодомору 1932-1933 років.

У ХХ столітті голод як зброю почали активно використовувати як метод розправи з неугодними. Найбільшого поширення терор голодом отримав серед комуністичних режимів.

Ідеологами використання голоду як зброї вважають творців "червоного терору", зокрема Володимира Ульянова-Леніна, Льва Троцького та, звісно, Сталіна.

Спікери:

⦁ Людмила Гриневич, історикиня, докторка історичних наук, професор, провідна наукова співробітниця Інститут історії України НАН України, директорка Українського Науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC IN UKRAINE).

⦁ Геннадій Єфіменко, історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України.

⦁ Максим Майоров, історик, політолог, співробітник Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

⦁ Юрій Олійник, кандидат політологічних наук, Керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру " Українські студії стратегічних досліджень".

⦁ Ігор Семиволос, історик, політолог, сходознавець, директор Центр близькосхідних досліджень НАН України.

⦁ Володимир Тиліщак, історик, кандидат історичних наук, в.о. Голови Український інститут національної пам'яті.

⦁ Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук.

⦁ Ihor Stambol, модератор, кандидат історичних наук, координатор прес-центру Українського кризового медіа-центру.

Питання до обговорення:

- Голод як зброя в історичній ретроспективі

- Радянські "ідеологи" терору голодом. Ленінська "хлібна монополія"

- Терор голодом. Кремлівські інструменти упокорення у 1921 – 1923 та 1932 – 1933 роках.

- Продовольчі питання в кремлівській політиці як засібсутвердження політичних впливів та їх наслідки

- Голод як супутник комунізму в світі

- Нинішні спроби країни-агресора використати питання продовольства і провокування голоду для досягнення власних цілей

Онлайн-трансляція відбудеться на Facebook-сторінці, YouTube-каналі та сайті УКМЦ.

Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.