Спецпроект

"Голодомор. Літописці": Суспільне презентує документальний серіал до 90-х роковин Голодомору

Суспільне Мовлення презентує прем’єрний показ документального циклу «Голодомор. Літописці» до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років.

Про це інформує Суспільне.

Проєкт створений на замовлення і за сценарієм Суспільного Мовлення компанією Fresh Production Group.  

"Голодомор. Літописці" покажуть на платформах Суспільного:

  • з 22 по 25 листопада о 21:00 — на телеканалі Суспільне Культура;
  • 25 листопада 11:10–12:50 — 1-2 серія; 22:00–23:40 — 3-4 серія — на місцевих каналах Суспільного; 
  • 25 листопада — 1-2 серія на ютуб-каналі Першого;
  • 26 листопада — 3-4 серія на ютуб-каналі Першого.

"Голодомор. Літописці" — це перша документальна спроба розказати все, що важливо знати про Голодомор. Літопис найжахливіших подій в історії України — голоду, який був штучно створений комуністичним режимом СРСР задля знищення українського народу. 

Автори мінісеріалу фокусуються на пошуках формули геноциду. Разом із провідними дослідниками Голодомору вони шукають відповідь, чому для пояснення масштабів катастрофи недостатньо розуміти самі тільки геноцидні наміри Сталіна. 

"Я дуже багато знаю про Голодомор, прочитав багато книжок, розпитував своїх близьких старшого покоління, свою бабусю зокрема, про те, як вони пережили цей жахливий досвід, і здавалося, мене важко було чимось здивувати, але ця історія… Це насправді нескінченно вражає: як так — всі все знають, консульські служби про це повідомляють, в пресу історія проривається, але бачимо абсолютну концентровану байдужість світу до факту, що в центрі Європи вмирають, гинуть від голоду мільйони людей", — зазначає автор сценарію, історик і автор проєктів Суспільного Мовлення Олександр Зінченко.

У чотирьох серіях: "Столиця відчаю", "Ура Сталіну!", "Вершники апокаліпсиса" та "Тінь" автори проєкту проводять докладне історичне розслідування про те, як так сталося, що світ знав і мовчав, що са́ме було відомо й кому, і чому ми сьогодні такі, які є. Чиї ми нащадки і як нам пропрацювати цю травму.

"Моя бабуся народилася 24 березня 1934 року в лісі на Слобожанщині, куди раніше було вигнано її батька-куркуля з родиною. Він добровільно віддав все своє зерно, майно та худобу радянській владі. За це його принаймні не розстріляли. Відбиваючись від вовків, збираючи дикі рослини та гриби, родина зуміла вижити під час Голодомору. Бабуся пам'ятала про це завжди! Тому для мене, як і для багатьох українців, це не просто чергова історія... Це літопис нашої країни. Це особисте", — ділиться режисер-постановник Fresh Production Group Роман Барабаш.

У зйомках документального циклу взяли участь світові та українські дослідники Голодомору: журналістка, авторка книжки "Червоний голод. Війна Сталіна проти України" Енн Епплбом; журналіст, письменник, автор книжки "Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала" Мірослав Влеклий; психологиня, авторка дослідження "Психологічні наслідки Голодомору в Україні" Вікторія Горбунова; історикиня, дослідниця радянської історії та Голодомору Дарія Маттінглі; історик, директор Центру українських досліджень Кембриджського університету Рорі Фіннін; історик, директор Українського наукового інституту в Гарварді Сергій Плохій; президент України (2005-2010 рр.) Віктор Ющенко, під час президентства якого Голодомор 1932–1933 років було визнано геноцидом українського народу, та інші.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.