Спецпроект

АНОНС: панельна дискусія "Геноцид українців. 90 років Голодомору"

16 листопада о 13:00 (CST) за підтримки Українсько-Американського Громадського Центру відбудеться ONLINE-подія "Геноцид українців. 90 років Голодомору".

Про це повідомила організаторка заходу Ірина Дробович.

Цей захід забезпечить огляд історії Голодомору, його визначення та визнання геноцидом, а також те, як заперечення цього геноциду та відсутність відповідальності за нього можуть сприяти продовженню масових жахливі злочини проти України та її народу з боку Російської Федерації сьогодні.

Серед інших військових злочинів в Україні Росія використовує продовольство як зброю проти українського населення. Порушення Росією міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права настільки систематичні, що можуть досягти рівня геноциду. Приклади включають напади на цивільних осіб, незаконну депортацію та передачу українських дітей до Російської Федерації та повторне заселення окупованої території України росіянами. 

Спікери:

Джо Еггерс, тимчасовий директор Центру вивчення Голокосту та геноциду

Антон Дробович, д.і.н., голова Українського інституту національної пам'яті

Керрі Воллінг, доктор філософії, директор Програми з прав людини Університету Міннесоти

Доктор Мелані О'Браєн, доктор філософії, запрошений професор Центру досліджень Голокосту та геноциду, Інститут глобальних досліджень, Університет Міннесоти, президент Міжнародної асоціації дослідників геноциду

Людмила Анастазієвська, MA, MN Українсько-Американський Комітет Адвокації, Голова, Член Управи УАКК

Це захід, організований Іриною Дробович, стипендіатом Хамфрі Школи Хамфрі зі зв'язків з громадськістю Університету Міннесоти у співпраці з Центром досліджень геноциду та Голокосту, Програмою прав людини та українською громадою Міннеаполіса.

Реєстрація на подію за посиланням

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.