АНОНС: Презентація книги "Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині»

16 листопада о 12:00 в Національному Музеї Голодомору-геноциду відбудеться презентація нової книги «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині // збірник документів та матеріалів».

Про це інформує Музей Голодомору.

Автор вступної статті та упорядник: доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Наталя Романець.

Метою збірника документів є введення до наукового обігу та ознайомлення громадськості з новим комплексом джерел, які характеризують передумови Голодомору 1932–1933 рр. на Дніпропетровщині: геноцидні механізми хлібозаготівельних кампаній 1931–1933 рр.

До збірника включено документи та матеріали обласної і районної преси із фондів Державного архіву Дніпропетровської області, Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в яких висвітлюються такі теми:

- діяльність регіонального керівництва під час хлібозаготівельних кампаній 1931–1933 рр.;

- репресивні механізми в організації хлібозаготівель 1931–1933 рр.;

- режим "чорних дошок" у Дніпропетровській області;

- партійна чистка як складова репресивних заходів під час хлібозаготівель 1932–1933 рр.;

- роль уповноважених у хлібозаготівельній кампанії 1931–1933 рр.;

- соціально-політичні настрої селян, спротив геноцидній політиці влади.

Більшість представлених документів зберігалася під грифом "Таємно" та після розсекречування публікується вперше.

Модератор заходу: завідувач відділу досліджень Голодомору-геноциду та масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, доктор історичних наук, професор Дмитро Білий.

Спікер: провідний науковий співробітник відділу досліджень Голодомору та масових штучних голодів Національного музею Голодомору-геноциду, доктор історичних наук, доцент Наталя Романець.

Коли: 16 листопада 2023 року о 12:00 

Де: в Національному Музеї Голодомору-геноциду (Зала пам`яті) 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.