Усі розділи
Допомогти проекту

У Києві демонтували пам'ятник Пушкіну

У Києві демонтували памʼятник російському поету Олександру Пушкіну на Берестейському проспекті.

15 листопада 2023

Про це повідомив депутат Київської міської ради Дмитро Білоцерковець у соцмережах.

"Лише під кінець другого року війни до Кабміну дійшло, що Пушкін не є частиною української культури і чиновники погодили ініціативу Києва про знесення цього памʼятника. І на тому дякуємо. Зносимо!", — написав Білоцерковець.

Пам'ятник Пушкіну на Шулявці був встановлений 2 червня 1962 року і вважався одним із найбільших у світі встановлених пам'ятників російському поетові. Загальна висота пам'ятника - 7,6 метри, з яких восота скульптури – 3,5 метри.

Нагадаємо, 10 листопада Кабінет Міністрів підтримав рішення, яке дозволяє вилучити з Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення та демонтувати пам'ятники Пушкіну, Щорсу й іншим російським і радянським діячам.

 
Теми
Дивіться також
Записки синоптика. Великий Київський Сніг
АНОНС: Авторська екскурсія «Про що розповідають давні стіни»
На території "Києво-Могилянської академії" проведуть археологічні дослідження
У Києві демонтують радянську зірку з обеліска на Галицькій площі
АНОНС: Музей як простір для громадянської освіти
Тексти

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.
28 березня 2025 — Олександр Скрипник

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
26 березня 2025 — Наталя Ємченко

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.
20 березня 2025 — Святослав Липовецький

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.
18 березня 2025 — Володимир Філенко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 березня, 11:30

Памʼятне місце Сирецького нацистського концтабору не внесуть до Державного реєстру нерухомих памʼяток

28 березня, 11:07

У Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші"

28 березня, 10:39

Тімоті Снайдер, Марсі Шор і Джейсон Стенлі залишають Єльський університет

27 березня, 16:10

АНОНС: У Чехії відбудуться публічні лекції Олександра Зінченка

Всі новини