У куполі 120-річного храму на Львівщині виявили криївку УПА

Повстанську криївку виявили у селі Плоске Стрілківської громади на Львівщині.

Про це повідомили на сторінці проекту "БойкоМандри", передає Львівська мануфактура новин.

Криївку, яка слугувала схроном, була розташована у церкві вздовж центрального купола. За спогадами старожилів у часи радянської окупації в ній переховувалися місцеві хлопці від облав більшовиків.

"Одна із таких облав відбулася на початку літа 1946 р. Двічі окупанти приходили до церкви, але не змогли знайти схрону, хоч і знали від одного зрадника про його існування. Знайшли аж тоді, коли він сам їм показав його, – зазначають на сторінці проекту.

У криївці-схроні на той час знаходилися семеро чоловіків, серед них Михайло Кравець, воїн УПА, який був поранений і перебував у селі на лікуванні. Той, хто їх зрадив, скоріш за все розповів про те, що Михайло був українським повстанцем, оскільки саме його найсильніше з усіх побили, а тоді всіх хлопців скинули із хорів прямо на долівку.

Опісля шістьох із них виселили на Сибір. Там Михайло довго хворів, через поранення і побиття, перебував скоріш за все в тюремній лікарні, де і помер. Про його долю стало відомо завдяки небайдужій медсестрі, яка там перебувала і написала лист до його батьків", – розповідають на сторінці проєкту.

У криївці-схроні було знайдено патрони та цілі касети із п'ятьма кулями всередині. На стінах криївки збереглися неідентифіковані написи та підписи людей. Також на стінах церкви та криївки досі є прорізи, звідки вилітали кулі.

Криївка є однією з локацій першого туристичного маршруту проекту "БойкоМандри".

Реалізацію проекту "БойкоМандри" підтримує Український культурний фонд та Стрілківська територіальна громада. Усі туристичні маршрути розпочинатимуться у центрі громади – селі Стрілках. Перший маршрут, що вестиме до Плоского, пролягатиме через село Тисовиця.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.