У куполі 120-річного храму на Львівщині виявили криївку УПА

Повстанську криївку виявили у селі Плоске Стрілківської громади на Львівщині.

Про це повідомили на сторінці проекту "БойкоМандри", передає Львівська мануфактура новин.

Криївку, яка слугувала схроном, була розташована у церкві вздовж центрального купола. За спогадами старожилів у часи радянської окупації в ній переховувалися місцеві хлопці від облав більшовиків.

"Одна із таких облав відбулася на початку літа 1946 р. Двічі окупанти приходили до церкви, але не змогли знайти схрону, хоч і знали від одного зрадника про його існування. Знайшли аж тоді, коли він сам їм показав його, – зазначають на сторінці проекту.

У криївці-схроні на той час знаходилися семеро чоловіків, серед них Михайло Кравець, воїн УПА, який був поранений і перебував у селі на лікуванні. Той, хто їх зрадив, скоріш за все розповів про те, що Михайло був українським повстанцем, оскільки саме його найсильніше з усіх побили, а тоді всіх хлопців скинули із хорів прямо на долівку.

Опісля шістьох із них виселили на Сибір. Там Михайло довго хворів, через поранення і побиття, перебував скоріш за все в тюремній лікарні, де і помер. Про його долю стало відомо завдяки небайдужій медсестрі, яка там перебувала і написала лист до його батьків", – розповідають на сторінці проєкту.

У криївці-схроні було знайдено патрони та цілі касети із п'ятьма кулями всередині. На стінах криївки збереглися неідентифіковані написи та підписи людей. Також на стінах церкви та криївки досі є прорізи, звідки вилітали кулі.

Криївка є однією з локацій першого туристичного маршруту проекту "БойкоМандри".

Реалізацію проекту "БойкоМандри" підтримує Український культурний фонд та Стрілківська територіальна громада. Усі туристичні маршрути розпочинатимуться у центрі громади – селі Стрілках. Перший маршрут, що вестиме до Плоского, пролягатиме через село Тисовиця.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.