В Україні оцифрували творчий архів Василя Стуса

В Україні оцифрували творчий архів письменника та дисидента Василя Стуса — це 26 тисяч сканів.

Про це повідомляє "Стус.Центр", пише Суспільне.

Цю роботу вдалося виконати завдяки гранту від SDK ("Староміський дім культури") та уряду міста Варшави.

Син письменника Дмитро зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення бібліотека поета опинилася в одній із "сірих" зон Київської області, а тому "залишалося лише молитися, аби пожежі й вибухи мінімально пошкодили будівлю, де архів поета зберігався останні півтора десятиліття".

Однак до 10 березня 2022 року вдалося евакуювати до Києва найцінніше з архіву, а будівля бібліотеки не зазнала суттєвих руйнувань.

У грудні на сайті "Стус.Центр" може запрацювати рубрика "Архів". Вона полегшить доступ для всіх охочих до унікальних матеріалів письменника.

Разом із цим SDK працює над перекладом книжки "Час творчості" польською мовою. Її мають опублікувати у грудні 2023 року. Над перекладом віршів працював Яцек Подсядло, листів — Катажина Котинська, а науковий вступ до книги написав Богдан Токарський.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.