На Рівненщині пластовий курінь назвали на честь активіста і добровольця Романа Ратушного

У Вараші на Рівненщині пластуни назвали курінь на честь загиблого 24-річного українського активіста та військового Романа Ратушного.

Про це пише Суспільне.

"Було декілька варіантів і саме юнацтво, 11-18 років, зібралися і підбирали цікаві факти – це було таке завдання. Вони обрали Романа Ратушного, тому що він сучасник, брав участь у багатьох проєктах, відстоював Протасів Яр в Києві, аби його зберегли як пам'ятку. Їм це дуже сподобалося і, додатково, те, що вони можуть подивитися його соцмережі, промоніторити, як він жив", - розповіла в'язкова куреня Вікторія Радчук.

Роман Ратушний активно долучився до захисту України ще з 2013 року, коли опинився серед студентів, яких побив "Беркут" 30 листопада. Пізніше – активно захищав Протасів Яр у Києві від забудови, отримуючи погрози від учасників конфлікту. 

У березні 2021 року під час протестів за звільнення іншого активіста – Сергія Стерненка – Ратушний отримав підозру в хуліганстві, у якості доказу – "чорний квадрат", на якому прокурори бачили Романа зі зброєю, а всі інші – просто чорне полотно з плямами світла. І тільки Верховний Суд зняв з активіста усі обвинувачення.

Роман Ратушний загинув 9 червня 2022 року під Ізюмом Харківської області.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.