Пластун Віталій Дерех посмертно став Героєм України

8 липня Президент України присвоїв Віталю "Сало" Дереху звання Герой України.

Про це повідомив історик, Голова Крайової пластової ради "Пласту - НСОУ" Юрій Юзич.

"В Пласті з новацтва. В юнацтві - скоб. Один із перших добровольців "Айдару" - командир першого відділення, першого взводу, першої роти. Всю війну - на фронті. Фізично чи думками. Він мав обʼїздити увесь світ і захоплювати нас своїми блогами, але мусів нищити ворогів. І робив він дуже добре.Знав його ще дитиною, купляв йому спеціальні книжки (які він читав і випробовував прочитане на практиці). Був одним із тих, хто адвокатував подання - писав основнне пояснення", - написав Юрій Юзич. 

Віталій Дерех закінчив Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола. Працював журналістом газети "20 хвилин". Активний учасник Революції гідності.

Пластував в 29-у курені УПЮ ім. Юрія Старосольського, згодом разом із своїм гуртком "Сірі Вовки" (в якому також був Віктор Гурняк, Герой України, загинув в бою за Україну в 2014) створили новий курінь у Тернополі – 77-й ім. І. Гавдиди. 

У 2014 році пішов добровольцем в батальйон "Айдар" Збройних сил України; воював до липня 2015 року. У 2016—2018 роках працював в Муніципальній варті м. Івано-Франківськ, зокрема рятувальником.

З початком російського вторгнення в Україну 2022 року вступив до 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, в складі якої брав участь в боях під Києвом, опісля на Луганщині. 34-річний  Віталій Дерех загинув 28 травня 2022 року біля м. Попасна Луганської області внаслідок авіаційного удару.

Віталій "Сало" Дерех п'ятий вихованець Пласт - український скаутинг, який офіційно став Героєм України. Після Бандери, Шухевича, Гірняка і Гурняка. 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.