У Рівному археологи розкопали садибу представника еліти часів Київської Русі

Охоронна археологічна служба завершила розкопки, що проводилися на західній околиці мікрорайону "Боярка" у Рівному.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Перед будівництво, ми маємо, згідно з законодавством, провести рятівні археологічні розкопки. Цього разу вони відбулися на території трьох поселень, що датовані добою Київської Русі. Вони тривали близько двох місяців та завершилися 8 жовтня 2023 року", – розповів Ярослав Погоральський, науковий співробітник ДП "НДЦ" Охоронна археологічна служба України".

Під час розкопок на території одного з поселень виявили залишки двору багатого представника місцевої еліти ХІІ – першої половини ХІІІ століть, в якій й було віднайдено багато дорогоцінних речей. Це була ділянка приблизно 100 на 100 метрів, проте територія значно більша. 

Ця садиба могла належати боярину, або княжому дружиннику тому, що це руїни печер, жител та господарських споруд, в яких був знайдений багатий непересічний матеріал, що непритаманний для звичайних поселень. 

Під час розкопок було знайдено велику кількість залізних предметів, уламків та предметів, які належать до спорядження вершника. Дружинники, мали коней, тому ці предмети можуть свідчити про те, що це ймовірно була садиба одного з них.

"Знайшли велику кількість уламків скляних браслетів, близько 50 штук. Таке явище дуже рідкісне для сільських поселень. А тут така велика колекція. Їх переважно привозили з Києва, тому могли собі це дозволити лише багаті міщанки того часу", – зазначив Ярослав Погоральський.

Крмі того, віднайшли ще кілька десятків уламків амфор, які використовувалися для зберігання та транспортування вина, що було лише доступне верхівці тогочасного суспільства. 

Всі знахідки будуть передані на зберігання у Рівненський обласний краєзнавчий музей. Гребінь вже відреставрований у Львові, склад стада знайдених тваринних кісток будуть визначати у Харкові, а уламки амфор та що у них було – у Німеччині, або Франції. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.