У Рівному археологи розкопали садибу представника еліти часів Київської Русі

Охоронна археологічна служба завершила розкопки, що проводилися на західній околиці мікрорайону "Боярка" у Рівному.

Про це повідомила Спілка археологів України.

"Перед будівництво, ми маємо, згідно з законодавством, провести рятівні археологічні розкопки. Цього разу вони відбулися на території трьох поселень, що датовані добою Київської Русі. Вони тривали близько двох місяців та завершилися 8 жовтня 2023 року", – розповів Ярослав Погоральський, науковий співробітник ДП "НДЦ" Охоронна археологічна служба України".

Під час розкопок на території одного з поселень виявили залишки двору багатого представника місцевої еліти ХІІ – першої половини ХІІІ століть, в якій й було віднайдено багато дорогоцінних речей. Це була ділянка приблизно 100 на 100 метрів, проте територія значно більша. 

Ця садиба могла належати боярину, або княжому дружиннику тому, що це руїни печер, жител та господарських споруд, в яких був знайдений багатий непересічний матеріал, що непритаманний для звичайних поселень. 

Під час розкопок було знайдено велику кількість залізних предметів, уламків та предметів, які належать до спорядження вершника. Дружинники, мали коней, тому ці предмети можуть свідчити про те, що це ймовірно була садиба одного з них.

"Знайшли велику кількість уламків скляних браслетів, близько 50 штук. Таке явище дуже рідкісне для сільських поселень. А тут така велика колекція. Їх переважно привозили з Києва, тому могли собі це дозволити лише багаті міщанки того часу", – зазначив Ярослав Погоральський.

Крмі того, віднайшли ще кілька десятків уламків амфор, які використовувалися для зберігання та транспортування вина, що було лише доступне верхівці тогочасного суспільства. 

Всі знахідки будуть передані на зберігання у Рівненський обласний краєзнавчий музей. Гребінь вже відреставрований у Львові, склад стада знайдених тваринних кісток будуть визначати у Харкові, а уламки амфор та що у них було – у Німеччині, або Франції. 

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.