IN MEMORIAM: Помер художник-монументаліст Анатолій Гайдамака

У віці 84 роки помер художник-монументаліст, народний художник України Анатолій Гайдамака.

Про це повідомила мистецтвознавиця Євгенія Моляр. 

Анатолій Гайдамака народився 9 червня 1939 року на Чернігівщині. У 1961 році закінчив Харківське художнє училище, у 1967-му – Московське вище художньо-промислове училище. Одразу після завершення навчання почав працювати в інституті "Київпроект" художником-архітектором.

Митець став головним художником Національного музею історії України у Другій світовій війні, що звели у 1974 році. Разом з інженером-будівельником Володимиром Баруленковим, архітектором Вадимом Гопкалом та іншими митцями Гайдамака став лауреатом Шевченківської премії за архітектурне і художнє оформлення філії Центрального музею Володимира Леніна у Києва. Вже після здобуття Україною незалежності, у 1993 році будівля стала "Українським домом" на Європейській площі.

З 1995-го — головний художник нинішнього Національного музею історії України у Другій світовій війні. Працював над оформленням історико-культурного заповідника на о. Хортиця, музеїв Михайла Коцюбинського в Чернігові й Тараса Шевченка у Києві, літературного музею в Одесі, Національного музею "Чорнобиль" у Києві та інших музейних закладів. 

Серед його найвідоміших творів – Пам'ятний хрест на місці Батуринської трагедії 2004 року, Меморіал пам'яті героїв Крут 2006 року та Меморіал жертвам голодомору 1932-1933 років, створений 2008 року. У 2009-му за наказом Кабміну меморіал утворив Національний Музей Голодомору. 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.