IN MEMORIAM: Помер художник-монументаліст Анатолій Гайдамака

У віці 84 роки помер художник-монументаліст, народний художник України Анатолій Гайдамака.

Про це повідомила мистецтвознавиця Євгенія Моляр. 

Анатолій Гайдамака народився 9 червня 1939 року на Чернігівщині. У 1961 році закінчив Харківське художнє училище, у 1967-му – Московське вище художньо-промислове училище. Одразу після завершення навчання почав працювати в інституті "Київпроект" художником-архітектором.

Митець став головним художником Національного музею історії України у Другій світовій війні, що звели у 1974 році. Разом з інженером-будівельником Володимиром Баруленковим, архітектором Вадимом Гопкалом та іншими митцями Гайдамака став лауреатом Шевченківської премії за архітектурне і художнє оформлення філії Центрального музею Володимира Леніна у Києва. Вже після здобуття Україною незалежності, у 1993 році будівля стала "Українським домом" на Європейській площі.

З 1995-го — головний художник нинішнього Національного музею історії України у Другій світовій війні. Працював над оформленням історико-культурного заповідника на о. Хортиця, музеїв Михайла Коцюбинського в Чернігові й Тараса Шевченка у Києві, літературного музею в Одесі, Національного музею "Чорнобиль" у Києві та інших музейних закладів. 

Серед його найвідоміших творів – Пам'ятний хрест на місці Батуринської трагедії 2004 року, Меморіал пам'яті героїв Крут 2006 року та Меморіал жертвам голодомору 1932-1933 років, створений 2008 року. У 2009-му за наказом Кабміну меморіал утворив Національний Музей Голодомору. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.