IN MEMORIAM: Помер художник-монументаліст Анатолій Гайдамака

У віці 84 роки помер художник-монументаліст, народний художник України Анатолій Гайдамака.

Про це повідомила мистецтвознавиця Євгенія Моляр. 

Анатолій Гайдамака народився 9 червня 1939 року на Чернігівщині. У 1961 році закінчив Харківське художнє училище, у 1967-му – Московське вище художньо-промислове училище. Одразу після завершення навчання почав працювати в інституті "Київпроект" художником-архітектором.

Митець став головним художником Національного музею історії України у Другій світовій війні, що звели у 1974 році. Разом з інженером-будівельником Володимиром Баруленковим, архітектором Вадимом Гопкалом та іншими митцями Гайдамака став лауреатом Шевченківської премії за архітектурне і художнє оформлення філії Центрального музею Володимира Леніна у Києва. Вже після здобуття Україною незалежності, у 1993 році будівля стала "Українським домом" на Європейській площі.

З 1995-го — головний художник нинішнього Національного музею історії України у Другій світовій війні. Працював над оформленням історико-культурного заповідника на о. Хортиця, музеїв Михайла Коцюбинського в Чернігові й Тараса Шевченка у Києві, літературного музею в Одесі, Національного музею "Чорнобиль" у Києві та інших музейних закладів. 

Серед його найвідоміших творів – Пам'ятний хрест на місці Батуринської трагедії 2004 року, Меморіал пам'яті героїв Крут 2006 року та Меморіал жертвам голодомору 1932-1933 років, створений 2008 року. У 2009-му за наказом Кабміну меморіал утворив Національний Музей Голодомору. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.